Проклятий той народ що загубив закон свій
Дочки котрого у розпусті між людей живуть
Сини ж обмануті забули про важливий і святий
Наказ – любити й берегти, яничарами стають
Батьки що своїх дітей не навчали правді
Самі залишивши її давно давним в глухім куті
І живучи в багні брехні дешевім і огиднім
Зривали квіти фальші й лицемірства бридкі
А далі пекло і скорбота і руїна буде слідом
Спустошення і заросте мов поле бур’яном
Усе стає так бажаним солодким морфіном
І дальше людство буде спати тихим сном
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760840
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.11.2017
автор: Ruslan B.