Чому ми завжди ходимо в броні? Для чого одягаємо ці маски?
І дуже смішно є дивитися мені коли у деяких на головах ще й каски.
Старанно так тікаємо від світу, від невідомої його пітьми.
Одного лиш не помічаєм: жорстокими стаємо й ми.
Де загубились наші людяність і щирість? Колись без них ми не жили ні дня.
Тепер у цьому пітьми світі жорстоко править лиш брехня.
Кожного дня коли кудись йдемо ми- готуємось як на війну:
Ми маски одягаємо знов нові й броню вдягаємо нову
Нам лиш меча здалось бракує, та ні, вже й він у нас з"явивсь
Бо слово наше так лютує, хіба ж таке було колись?
Давайте знімемо броню і познімаємо ці маски
Бо щоб змінити нам цей світ не треба фей гукати з казки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760990
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.11.2017
автор: Кароліна Дар