Ніби якась спокута ,
розтікається кров'ю
розлука-отрута .
Небо сіре і плаче .
Мовчить телефон ,
що ж це значить..?
Мрія виходить із терміну давності .
Починаю її забувати ,
а сумнів в наявності.
І спокійний сон хіба що присниться.
Тріпочуть повіки - сльозиться .
Час , чи пам'ятаєш про тих що чекають ?
Задрімав перевізник думок .
Заплющую очі - немов наближаю .
Спускається нічка , ще одна БЕЗ .. .
Сподіваюся , десь там ти сумуєш теж .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2017
автор: БЕЗ