О слово рідне,скарб скарбів
мені ріднішого немає.
У тобі:щастя,радість,спів,
у тобі воля процвітає.
Нехай гримить могутній грім,
хай сонце ясне засіяє.
В устах майбутніх поколінь
хай слово ріднеє лунає.
Бо ми пролили піт і кров
віки боролися за тебе.
Уклавши ніжність і любов
всю велич послану із Неба.
Здобули волю і гаї,
і Чорне море,і Карпати
Народе,дякую тобі,
що мову вмів оберігати.
В години лютих лихоліть,
в боях за волю і свободу.
Обрубаний вкраїнський цвіт
міцнів у коренях народу.
У світі є багато мов,
якими можна розмовляти
Не треба на своїй землі
чужої мови величати!
Бо Батьківщина в нас одна,
як найрідніша серцю мати.
У неї доля непроста
про це не треба забувати!
18 11 2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761052
Рубрика: Поетична мініатюра
дата надходження 18.11.2017
автор: Ігор Козак