Чемпіон він світу із... обіймів,
Так ніхто не обійме повік.
Заробляв би цим в часи застійні
Цей, в ту пору, красень-чоловік.
Та, на жаль, жінкам не підфортило,
Однолюбом був і досі є.
На обійми не шкодує сили,
Обіймаючи лише — "своє".
Та що поряд — на вершині щастя,
Мліє від тепла коханих рук.
В них процес цей — надзвичайно частий,
Ребер тріск — давно вже звичний звук.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761060
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 18.11.2017
автор: Патара