Не визнаю я у житті напівбогів,
Напівзвірів не визнаю й напівборгів,
Напівненависть, а також – напівлюбов,
Бо не поділиш половину на обох.
Адже любов є у природі лиш одна,
Дві половинки її п’ють і всю до дна.
Не визнаю я також і напівлюдей,
Напіврозлук, напіврічок, напівідей,
Не визнаю і напівзрад, й напівжінок –
Не зодягають для вінчання піввінок.
I напiвзамiж - то дурниця, саме так.
А хто це робить - напiвдурень той, тупак.
Я визнаю ідею, цінну, різний борг,
І те, що світом нашим править тільки Бог,
Ненависть, звіра визнаю і жінку теж,
Й любов, одну лише на двох, але без меж.
І шлюб, двополий, традиційний, визнаю –
На цих позиціях стояла і стою.
14.11.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761181
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.11.2017
автор: Ганна Верес