Розсипались перлини по підлозі,
розбіглись хаотично по кутках.
Намисто ж було гарне...так шкода.
Я зупинилась знов на півдорозі.
Тримала ж вже синицю у руках!
Заґавилась...а пташці свобода...
Розсипались перлини дуже гучно.
Зібрати всі до купи - робота.
Чи марними не будуть старання?
Поцілити у серце можуть влучно
лише довіра, щирість, турбота.
Тоді розквітне пишно кохання.
Зібрала намистини в долоні.
Вагаюсь - залишити? чи можна
прикрасу знов зробити з сміття?
Залізли протиріччя під скроні,
у голову, де думка, де кожна,
змінити прагне моє життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2017
автор: Юлія Сніжна