Чомусь думка все лине і лине,
В моє рідне село тополине.
Там тополі над Стиром стрункі,
Пам`ятають про юності дні.
Село Топільне ти таке одне
В усьому світі рідне і святе.
Без тебе я не зможу вже жити,
І повік тебе буду любити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761275
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.11.2017
автор: Калиновий