Молиться небо, погрожує громом.
Спека накликала бурю з дощем.
Пряне повітря, насичене ромом,
Землю накрило прозорим плащем.
Блискавки сяйвом пускають коріння —
Важко утриматись їм назавжди,
Книгу священну читають з горінням,
І розлітаються їхні сліди.
Краплі лопочуть і мчаться галопом —
Ллються у щирості сльози спокут,
Вниз опадають прискореним кроком.
Маків пелюстя шукає маршрут
В гавань калюжну, де сяйво люстерка,
Пришвартуватись настав для них час.
Стихла стихія. Барвиста веселка
Після грози завітала до нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761278
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2017
автор: Lana P.