Смарагдовими хвилями обласкані,
обточені водою камінці
здавалися всі виключно прекрасними,
приємно їх тримати у руці.
Та час прийшов додому повертатися,
хоча хвилин щасливих — недобір.
Так важко нам із морем розлучатися.
Камінчики — на згадку сувенір...
Гладенькі. Так приємно доторкатися...
Зложу у скляну вазу цю красу,
наллю води та буду милуватися,
а серце знов до моря понесу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761350
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2017
автор: Денисова Елена