***
Весь світ поринув у невагомість,
Невидима перед очима постала тьма.
Та, що поглинула людську свідомість
Із швидкістю титиніка, який іде до дна.
Усі чекають, що прийде: мега- месія,
Який появиться ні звідки, і з нікуди…
І враз уся приступна згине тиранія,
І заживуть у повному достатку -люди.
Не буде так, потрібно всім: - молитися!
І душу виправвляти, від гріхів свою…
Так тільки можна, чогось добитися…
І вставши з Господом, в однім строю.
Сам, Бог проклав з тернин, стежину,
Щоб люди крокували вслід за ним.
Кожного, вдягаючи, в свою ряднину…
Щоб пройдений шлях - не був тяжким.
Де, зберуться троє - буду, Я, між вами;
Христос так промовляв до учнів своїх.
Якщо, підете гідно, моїми стежками -
Завжди, зазнаєте від мене -милих втіх!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761476
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 21.11.2017
автор: Пастернак Іван