Віра окриляє чи убиває?

Питання  віри  му́чило  віки́
осіб,  народи  й  цілі  покоління.
Повідав  би  усім  вам  залюбки́,
якби  дізнався,  де  її  коріння.

Давайте  разом  спробуємо  в  тім
відверто  й  послідовно  розібратись.
Історія  –  часів  минулих  плин,
а  в  нім  нелегко  істини  дістатись.

Щоб  усвідомить  краще  час  палки́й  –
середньовіччя́  варто  пригадати,
як  хрестоносців  немалі  полки
ходили  гріб  Господній  захищати.

Тевто́ни  й  тампліє́ри-шукачі
азійському  несли  уперто  ми́ру
на  вістрях  своїх  ко́пій  і  мечів
маловідому  християнську  віру.

Невже  той  гріб  цінніший  за  життя
хоча  б  одної  грішної  людини?
Лиши́лося  їх  стільки  майбуття́
тої  лихо́ї,  лю́тої  години…

А  скільки  їх  стражде́нних  полягло
у  Африці  й  на  інших  континентах,
коли  ту  віру  християн  зело
несли  конкістадо́ри  в  позуме́нтах…

Та  і  своїх  не  жа́лували  браття,
в  вогонь  старанно  підливали  масла  –
святої  інквізиції  багаття
століттями  у  пору  ту  не  гасло.

Не  краще  стало  в  пізні  більш  часи́,
з  початком  вже  двадцятого  століття
побили  більшовицькі  підлі  пси
узагалі  рекорд  тисячоліття.

Лиш  встигли  встановити  владу  рад
й  відразу  ж,  прямо  з  самого  порога,
в  комуністичний  з  вірою  уклад
вбивали  тих,  хто  вірив  щиро  в  Бога!..

Морили  голодом,  гноїли  в  таборах
чужих,  своїх  і  просто  іновірців.
Життя  перетворили  в  су́щий  жах,
чого  чекати  ще  від  тих  ординців?!.

Але  найбільш  цікавить  мене  все  ж,
чи  є  у  підлості  і  зла  якась  хоч  міра,
чом  насаджалась  усіма́  без  меж
у  всі  часи  сліпа́  і  ра́бська  віра?!

І  як  прожить  без  віри  в  наші  дні
в  порядність,  справедливість  чи  у  вірність?..
Любов  і  та  подейкує  мені,
що  я  не  вірю  щиро  в  її  вічність…

21.11.2017

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761479
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.11.2017
автор: Олександр Мачула