Упав сьогодні перший сніг зими,
я мимоволі, так пасивно,сказав душі засни,
й вона заснула,
вітер плаче крізь вікно,
вже все одно,
у серці власний вітер віє,
кров насичена погодою не гріє,
останній вогник догорає,
все замерзає..
Зима у домі вже гостює,
холодними руками болю,
намалює,
останній раз мені весну,
і я засну - навіки,
побачивши весни повіки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761607
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: NzR