Назустріч осені іду
Пожухлими вже травами,
А літню пору молоду
Провела, попрощалася.
Мені на коси срібну шаль
Вона уже накинула,
Хоч літечка, звичайно жаль,
Та осінь все ж чарівная.
Дарує мудрості букет,
Років багатство й золото
І відкриває той секрет,
Який не знали змолоду.
Вчить виваженості думок
Та вчинків теж і помислів,
Вже не робити помилок
Достатньо маєм досвіду.
Охоче поділитись ним
Зможемо ми із юними.
Лиш в серце не впускаймо зим,
Бринить хай літа струнами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761654
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський