Осоромлена, в безнадії

Осоромлена,  в  безнадії
ледве  вибрела  навмання.
Ти  ж  впізнав  мене?
Я  -  Твоя  Зірка.
Не  дивись,  що  у  дрантях  вся.
Ти  впізнав  мене.
Й  я  впізнала.
А  вже  думала,  що  дарма.
Що  дарма  я  всі  роки  згубила
За  не  тим,  за  не  так,  за  не  я...
Як  же  довго  себе  шукала,
А  знайшла  -  у  твоїх  очах,
У  душі  твоїй  -  океані,
що  осяє  увесь  мій  шлях.

(Альона  Хомко,  2015  р.)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2017
автор: Альона Хомко