Розірвала осінь з калини намисто,
Розсипала ягоди на опале листя,
Ковдрою з туману лагідно накрила,
І весни чекати ягоди лишила…
Налетіли на країну люті буревії-
Розкидали ту калину по всій Україні!
Зима снігом її щільно засипала,
В крижані кайдани серце закувала…
Та маленьким ягідкам долі не зламати,
Бо благословення надала їм мати.
І як тільки сонечко лагідно пригріло,
Червона калинонька корінці пустила…
Коли ж до країни веснонька прийшла,
По всій Україні вона проросла!
Білим, чистим цвітом усіх дивувала,
А восени китиці рясні дарувала…
Китиці калини дівчата зривають,
Чари незвичайні з ягідок тих сяють!
До віночків з квітів оберіг вплітають,
Тому наші Українки гарну вроду мають!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761693
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Лана Ніконова