Містика першого снігу - в тихому шепоті ранку,
у боязкому чеканні голо-преголих дерев.
Душу, що виспрагла дива, наче тремку полонянку,
у неосяжні обійми зимонька знову бере.
І вимальовує небо чисті прозорі пастелі
на першозмерзлих калюжах, на чудотворнім вікні.
Обрії сяєвом білим перші сніжиноньки стелять,
тихим містичним відлунням дзенькаючи у мені.
21.11.17 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=761753
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2017
автор: Леся Геник