Попелюшко, твої черевички
Закинуті і припали порохом.
Ось підбір там,де всякі дрібнички,
На горищі між старезним мотлохом.
Діти твої з крутими айфонами,
Лайкають фото смішні в інстаграмі.
Діти живуть своїми законами -
Зовсім не чують, що каже їм мама.
Твоя довга сукня вкорочена
Вицвіла десь у бабусиній шафі,
І твій тридцять п’ятий розношений…
Він став великим - аж тридцять дев’ятим.
Кухня, робота, болячки, нерви
І злоязика впертюща свекруха.
Перипетії, плітки, маневри-
Ти в буднях сірих - ще й по самі вуха
Колись золоте густе волосся
Давно тобі треба пофарбувати.
Що ж у твоєму Житті збулося?
Принц, що біжить за новим тридцять П’ятим?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762134
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2017
автор: Наталія Ярема