Я наче та Аліса в Задзеркалі
Блукаю часом в нереальнім світі.
Летять думки по скрученій спіралі,
Погоду в серці змінюють щомиті.
То гаряче у ньому до надміри,
То закує у холоду лещата,
То огорне у панцир недовіри,
То знов надії подарує свято.
А думка мчить і за собою манить,
У інший вимір, у казковий світ.
Туди де кіт Чеширський байки травить,
Чи може то був взагалі не кіт
А Королева зла чи миша Соня?!...
Чи Капелюшник, він ще той дивак!
А може це... привиділось з просоння,
Ох розходилася фантазія однак!
Себе спиняю... Ти ж доросла жінка,
А у казки ще віриш... Срамота!
Я виросла давним - давно та тільки
Буває сон в дитинство поверта.
Та сон розстане із приходом ранку,
В реальність крижану цю поверне,
А казка причаїться за фіранку,
І уночі навідає мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762151
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2017
автор: Наталка Долинська