Ким ти є, відображення дзеркала,
Ким насправді, без зайвих прикрас?
Як листок, на якому б хтось стер слова,
Без абзаців і пафосних фраз... ?
Власне річ не про фах чи професію,
Не про стать, колір шкіри чи вік,
Ні до чого тут твоя конфесія,
До якої належиш чи звик.
Ким ти є за тканиною Prada,
За салоном у Skoda Rapid
І яка за Ray Ben'ами правда
Заховалась не ззовні, а під?
Ким ти є сам на сам із собою,
Коли скидуєш свій камуфляж
Повсякденного бою з юрбою
Та ідеш на самотній свій пляж?
Ким ти є, коли скинута маска
І покладена дома в комод,
Після всіх тих лукавих "будь ласка",
Що за день вже замучили рот?
Ким ти є перед дзеркалом вдома,
Коли знов можеш бути собою
І від награних усмішок втома
Б'є не награно, наче трубою?
Ким ти є в своїй ванній кімнаті
Серед кранів і пару на плитці,
Коли всі твої "Вані" і "Наді"
Залишили тебе наодинці?
Перед тим як зануритись в ліжко
Перед дзеркалом станеш на мить,
Запитаєш так змучено й ніжно:
"Ким ти є?" - а воно промовчить...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762258
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.11.2017
автор: Віктор Ковач