Цій жінці років сорок, бліда і худорлява,
А очі величезні повні-повні сліз,
Дітей чим годувати, лиш гичка мерзло-в*яла
Від буряка із поля старший син приніс.
Пуста сусідська хата темніла, мов примара.
В ній вимерла від голоду уся сім*я.
За що цим працьовитим людям страждання й кара,
Ніхто вже не згадає роду імена.
Хоч промайнули страшні і болісні тридцяті,
А у садках батьків могили і хрести.
У пам*яті спливає той геноцид проклятий.
Лиш троє діток матері вдалось спасти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762261
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 25.11.2017
автор: Світлая (Світлана Пирогова)