Вогняне безумство

Це  ж  я  хотіла,  аби  серце  швидше  билось
У  поштовхах  безумства  і  жаги?
Так  от  Амур  на  мене  задивився
І  ради  втіхи  влучив  не  туди.

Уп'юся  миттю,  що  не  вічна,
І  збожеволію  в  блаженстві  раю,
Викохаю  із  умовностей  освідчення
І  в  куточку  серця  заховаю.

Боже,  яка  дивна,  сильна  трута
Рухає  безумства  вогняні:
Я  така  маленька,  твоя  мила,
Ти  такий  великий  у  мені.

Просто  подумки  з  тобою  сяду,
Розіллю  вино  і  запалю  свічки.
Не  шукаю  протидію  зраді,
Хоч  до  дна  не  стану  пити
І  іти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2017
автор: Алла Гонда