Яка погода за вікном такі пишу вірші...
Букет рожевих еустом у банці на вікні.
Вони / а чи здалося? ні!/ підморгують мені...
Живе тепло й комфорт від їх краси живе в душі.
Яка погода за вікном такі пишу вірші...
Я не сумую... осінь ця, мов летаргійний сон...
А настрій створює в мені букетик еустом.
І не важливо що дощить ще з ранку за вікном,
Та й золоте руно з дерев ще не обдер Ясон...
Тягне понуро осінь нас у летаргійний сон.
Яка погода за вікном такі пишу вірші...
Стоять, не в'януть на вікні кетяги еустом,
Вони між мною й осінню лягли живим мостом,
Хоч так сльозливо від дощу і сумно на душі...
Яка погода за вікном такі в мені й вірші...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762570
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 27.11.2017
автор: @NN@