Гало
Відчуваю досі
долонями вогонь
проливаю роси
очима від безсонь.
Я ожив тобою
щасливим у житті
і цвіту з тобою
ірисом в почутті.
Усміхнуся радо,
як бачу погляд твій,
розчинюся садом,
в твоєму сяйві мрій.
Серденько без тебе
згасає ясним днем,
а душевне небо
вмивається дощем.
Ніжним сріблом зір
з кришталевих гір
лине в нас до сонця щастям
неземна любов.
Колом сяє світ,
де тепло і лід,
будуть радості пришестям
після всіх розмов.
Віктор Цвіт 25.11.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762659
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.11.2017
автор: Віктор Цвіт