Гра у назви. 5 частина. Початковий етап.

[img]http://perlyny-ua.narod.ru/donecka/konka/images2016/himik2016-14-m.jpg[/img]

Рiчка  Кривий  Торець


Коктейль  з  футболу  й  голови  Раднаркому  зробив  хтось  Приазов'ю.*
"Така  вiдсутнiсть  смаку"  -  йду  на  пiвнiч  вiд  нього  й  розмiрковую.
А  подорож  недостатньо  цiкава  без  буланого  коня  
Краєм,  який  Вiльним  степом  зветься,  де  вiтер  усiм  рiдня.

Та  й  заодне  -  про  рiчки  тутешнi  порушимо  питання
Крути-верти,  а  неоднозначне  назв  їхнiх  трактування.
Дiзнатись  час  -  чого  ж  повна  довiра  до  плiток  з'являється?
Чом  базiкання  язикатих  Хвесьок  за  iстину  приймається?

У  трьох  рiчок  -  частинi  назв  слiд  однаково  звучати
А  ось  iншiй  -  воднi  артерiї  належить  вiдрiзняти.
Край  цей  -  козацький,  течуть  ним  Кальмiус  й  славний  Сiверський  Донець.
Герої  ж  вiрша  усi  об'єднанi  спiльною  назвою  -  Торець.

Тодi  можна  й  кожну  рiчку,  друзi,  розглянути  окремо.
Та  хто  ж  iз  них  почне  нашу  притчу  -  така  стоїть  дилема.
У  якої  з  рiдним  мiстом  єднiсть  -  на  "десерт"  сховаю.
Нинi  ж  -  словом  про  Кривий  Торець  думку  розвиваю.

Рiчка  гарна,  не  втомиться  око  радiти,  поглядати
Бiля  неї  у  минулi  столiття  козацькi  були  хати.
Бо  степи  цi  лиш  Сiчi  Запорiзькiй  належати  хотiли
Хутори  ж  тут  -  вздовж  Кривого  Торця  й  зимiвники  ряснiли.

I  жайвора  спiв,  як  вiдзначив  Зiнкевич,  у  цих  мiсцях  -  не  рiдкiсть.**
Якщо  у  часi  перелiт  рiзкий  дуже  -  збавляємо  вже  швидкiсть.
Кривий  чом  зветься?  Не  таємниця  то  -  шлях  звивистий  у  нього
А  прокладає  коли  -  зигзаг  такий  утворює  для  того.

Назву  рiчки  цiєї  i  мiсту  -  ось,  зовсiм  нещодавно  -
Тут  присуджено.  I  є  претензiї,  але  небезпiдставнi.
Й  подробицi  -  передiсторiя  досить  таки  цiкава
Прибува  у  Сiч  з  Правобережжя,  з  мiста  Богуслава***-

Антон  Щербина  -  хоробрий  дядько,  справжнiй  козарлюга
I  будує  заставу,  аби  не  лiз  нiякий  хапуга.
Безумовно,  поруч  з  нею  поселення  з  часом  виникає,
Яке  у  назвi  iм'я  героя  згадує  -  традицiя  така  є.

Поки  все  добре,  несе  Щербинiвка  в  собi  козацьку  славу,
Та  прокрутили  колеги  Путiна  одну  "серйозну"  справу.
Цi  старалися  -  нову  назву  "з  радiстю"  сприйняли  у  мiстi.
Ще  б  пак!  На  честь  Залiзного  Фелiкса,  кумира  чекiстiв.

Тут  Дзержинськом,  та  усьому  всупереч,  й  далi  б  мiсто  звалося,
Але  думка  якась,  мабуть,  мудра  нарештi  пiдкралася.
Ну,  одразу  мiсцева  елiта  та  й  взялась,  нiби  за  розум
Зв'язок  з  мiстом  Едмундича  -  начальство  пояснює  курйозом.

I,  скажи  ти,  якраз  увагу  їхню  рiка  привертає.
-  Торецьк  -  iм'я  це  шикарне  для  мiста,  вже  краще  й  не  буває!
Та  пiсля  цього  тiтка  Плутанина  з  усiх  нас  кепкує.
Торцiв  -  аж  троє  й  чия  ж  тодi  назва  мiстечку  пасує?

Граблi  тi  самi,  у  сiмдесятих  Верхньоторецьким  -  Скотувата.****
Тепер  же  -  будуть  не  Кривоторецьком,  а,  бачиш,  Торецьком  звати.
Знайте  ж  -  рiшення  народних  обранцiв  лиш  хвалити  треба,*****
Бо  вiд  критики  вони  й  руки  можуть  накласти  на  себе.

Далi  буде...








*  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676864
Ну,  чесно  кажучи,  ця  iнформацiя  добре  вiдома.  Рiшення  про  змiну  назви  футбольного  клубу  з  Металурга  на  Iллiчiвець  прийняв  у  2002  роцi  колишнiй  власник  команди,  генеральний  директор  Марiупольського  металургiйного  комбiнату  iм.  Iллiча,  а  до  того  ще  й  депутат  Верховної  Ради  України  вiд  Партiї  Регiонiв  Володимир  Бойко.  Це,  взагалi,  оригiнальний  був  персонаж.  Грає  команда  з  Шахтарем  з  Донецька,  Шахтар  забиває  гол,  а  власник  Iллiчiвця  пiднiмає  руки  догори  i  у  нього  при  цьому  радiсний  вираз  обличчя.  Якщо  твоїй  командi  забивають  гол,  то  люди,  взагалi-то,  хапаються  за  голову,  кажуть:  "Тьху!",  можуть  якесь  нецензурне  слово  вимовити,  але  ж  нiяк  не  радiють  у  такi  моменти.  
**  У  пiснi  Василя  Зiнкевича  "Це  моя  Україна  день  новий  зустрiчає"  є  рядки  "I  над  краєм  Донецьким  в  небi  жайвiр  спiва".
***мiсто  Богуслав  Київської  областi.  Коли  у  другiй  половинi  17  столiття  Московське  Царство  i  Рiч  Посполита  розiрвали  Україну  на  двi  частини,  то  Богуслав,  який  знаходиться  на  Правобережнiй  Українi,  опинився  пiд  контролем  Речi  Посполитої.  А  потiм  за  наказом  польського  короля  козацькi  полки  були  лiквiдованi  i  багато  козакiв,  зокрема  i  з  Богуславського  козацького  полку,  подалися  на  Сiч.
****У  70-х  роках  20  столiття  селище  Скотувата  Ясинуватського  району  Донецької  областi  було  перейменоване  на  Верхньоторецьке.  Але  ж  з  цiєї  назви  зовсiм  незрозумiло  -  на  честь  якого  саме  Торця  його  назвали.  Насправдi  -  на  честь  рiчки  Кривий  Торець.  А  колишня  назва  цього  селища  -  багато  людей  чомусь  пояснюють,  що  Скотувата  -  вiд  слова  "скот",  який  там  пасли.  Але  українською  "скот"  набагато  правильнiше  буде  -  "худоба".  А  насправдi  -  назва  пов'язана  зi  словом  "скота",  "скоти"(наголос  на  першому  складi)  -  так  ще  називали  нори  диких  тварин.  У  цих  мiсцях  було  багато  лисячих  нiр,  а  потiм  ця  назва  перейшла  i  на  поселення.  
*****Спочатку  депутати  мiсцевої  ради,  а  у  лютому  2016  депутати  Верховної  Ради  України  прийняли  рiшення,  яким  перейменували  мiсто  Дзержинськ  на  Торецьк.  Але,  щоб  була  бiльша  яснiсть  -  набагато  б  краще  було  назвати  його  -  Кривоторецьк.  


 
 
   

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762670
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2017
автор: Дмитро Кiбич