що серце? – крові кава́лок
по суди́нах кисень – твоє життя
відчуваєш, як його замало
коли йде чиясь душа
відчуваєш дірку серед ре́бер?
в голові відлуння пустоти?
бо нема пояснень, що так треба
крику вдосталь в німоті
перейти, сховатись, бути
клаптиком життя твого земного
як в бистрінь ріки пірнути
стати на́ново знайомим
перевтілитись в дурного
світ його – простецький сказ
може стрінемось ще знову
нас чекає Монпарнас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762769
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2017
автор: Радомір