Такі близькі й далекі водночас.
Пронизані вітрами протиріч.
Плекаємо надію у юрбі
побачити рідніше із облич.
Так легко відшукати вірний шлях
лише у снах мандруючи вночі.
Знайти ту стежку, двері саме ті,
І підібрати правильні ключі.
Тримай мене, не відпускай й на мить.
Нехай між нами кілометри й дні,
і час від часу серденько болить
від того, що цілуєш лиш у сні.
Тримай мене, не віддавай зимі,
Не загуби омріяне в снігах.
І будь для мене світлом у пітьмі,
Дороговказом на усіх шляхах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762792
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.11.2017
автор: Юлія Сніжна