Відверни ти свої оченята від мене
Бо вони непокоять мене!
“Біблія. Пісня над піснями.”
(сонет)
Чому так сталося – не знаю, –
Всім серцем палко прикипів.
І хоч помітно постарів,
Та душу божевільну маю.
Один твій погляд — я знімів.
А слово мовиш — враз палаю!
І потай Господа благаю,
Щоб остаточно не здурів…
Молюся вам, підступні очі:
Не залишайте ви мене!
Не можу жить без вас, не хочу…
Хоч знаю – все колись мине,
Ви, любі, ще зі мною згодні:
Хай у душі пече сьогодні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762899
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.11.2017
автор: Віктор Чернявський