Берегом, берегом
ввічливе світло збивається згустками,
хутко у пащі мостів,
де обвітрені пустки,
марить
зірватися
вниз.
Берегом, берегом
згублений лист між фронтами пожовклими,
жилками синіх чорнил
на продавлених комах
тихо
зірвався
униз.
Берегом, берегом
ввічливе світло на хвилях приречено
втечу вигойдує знов -
не забуло, як кликав увечері
втрачений лист
між плафонів розпечених
тихо
зриваючись
вниз.
29/11/2017
Харків
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762928
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.11.2017
автор: Роман Глєбов