Хапливо вечір ллє чорнило
Попід дерева та кущі
На шибках сонце від жевріло
Сховало промені свої
Знадвору скиглить пес-приблуда
Шукає їжі і тепла
Слизька стежина розітнута
Лежить вздовж мертвого рілля
Заціпенілі груддя глини
Обволікає дьогтем ніч
Мов краплі цокають хвилини
Муркоче кіт, чатує піч
Понура осінь в сінях пріє
Голодні тіні по кутках…
А на картині море сине
Сріблясті крила миє птах…
З нефриту звірі на комоді
Троянди в’януть у вінку
Відтяті стебла на підлозі
Безглузда кара за красу
Дрібничок різних легіони –
Уламки довгого життя
Призи зі смертю в перегони
Крізь марнославство та сміття
А за вікном безодня виру
І десь позаду рубікон
Шагреневу порвали шкіру
Приходить старість – білий сон
Стомився рух і мляво плине,
Згасає в тиші. Довга ніч.
Мов краплі тягнуться години
Зиму з горища кличе сич… 281117
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762970
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.11.2017
автор: nтравень