Ми, наче краплі на віконних шибах,
Такі подібні, — і малі, й великі,
Подорожуєм по життєвих глибах,
По-різному, — яскраві і безликі.
Наповнюєм річки і океани,
Злітаємо, щасливі, в небо часто,
Під сонцем, потрапляєм до нірвани,
У землю повертаємося з часом.
Стікаємо — то злито, то роздільно
Струмками, розливаємось водою.
Не завжди почуваємося вільно
В людському натовпі й самі з собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2017
автор: Lana P.