Сіяють щастям оченята,
Бо доня зустрічає тата.
Як отой чаклун дитячих мрій,
Принесе цукерочку він їй.
Синочок теж тату радіє,
Мене він добре розуміє.
Найвправнішим козаком стає,
Приводу для гніву не дає.
Мама всіх радо зустрічає,
На стіл вечерю накриває.
І кожен з нас те добре знає,
Що те бере лиш що вкладає.
Отака то є та життєвісь,
Якої триматимусь я скрізь.
Чи ж може ще щось краще бути?
Мені цього вже не збагнути...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763092
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2017
автор: Калиновий