Дактиль — трискладова стопа з наголосом на першому складі —V V.
У цьому вірші чотиристоповий дактиль чергується з тристоповим. У другому і четвертому рядках стопа усічена.
У поезії XVIII ст. найбільш уживаними були двостопові і чотиристопові дактилі, у XIX ст. — тристопові і чотиристопові. Рідко зустрічається шестистоповий дактиль.
Амфібрахій — трискладова стопа, у якій другий склад наголошений V — V.
Розмір — чотиристоповий амфібрахій з усіченими стопами в другому і четвертому рядках.
Анапест — трискладова стопа, у якій третій склад наголошений V V —.
Розмір — тристоповий анапест з наростком у першому і третьому рядках.
Іноді чотиристоповий анапест чергується з тристоповим. Приклад:
В одному вірші можуть поєднуватися різні трискладові стопи.
Досить невільная думка мовчала,
Мов пташка у клітці замкнута од світа,
Пісня на волі давно не літала,
Приборкана тугою, жалем прибита
(Леся Українка)
Чотирискладові стопи їх називають пеонами, вони маловживані, складаються з одного наголошеного і трьох ненаголошених складів. Пеон І — V V V.
Пеон двостоповий, усічений, з жіночою і чоловічою римами. Пеон II V — V V.
Пеон тристоповий, усічений з чоловічою римою. Пеон Ш V V — V.
Пеон двостоповий, у другому рядку усічений, з жіночою римою. Пеон IV V V V —.
Пеон двостоповий, з жіночою римою і з наростком. Малоскладові слова можуть втрачати наголос.
Проклітика (грец. proklitikos — схилений вперед) — це втрата словом наголосу перед іншим ритмічним наголосом. У грецькій мові так називалося слово, яке читалося спільно з наступним словом і внаслідок цього втрачало свій наголос. В українській мові — це прийменники, частки. У віршах, написаних трискладовими стопами, окремі слова залишаються без наголосу, який начебто забирає наступне слово з ритмоутворюючим наголосом.
Наприклад:
Слова тії, теє позбавлені наголосів, вони є проклітиками.
Енклітика (грец. enklitike — схилений назад) — це втрата словом наголосу після іншого ритмічного наголосу:
Для визначення розмірів можна користуватися й таблицею, у якій цифрами позначене місце наголошених складів у віршовому розмірі.
Таблиця наголосів у розмірах силабо-тонічної системи
Хорей — 1,3, 5, 7,9... Ямб —2, 4, 6, 8, 10... Дактиль — 1,4,7, 10, 13 ... Амфібрахій — 2, 5, 8, II, 14 ... Анапест —3, 6, 9, 12, 15 ...
Довільний (вольний) вірш
Вірші, у яких поєднується різна кількість стоп, називають довільними або вольними. Спочатку з'явився у байках, тому його називали байковим віршем. Байки писали ямбом. Довільний вірш створює враження невимушеної жвавої розповіді.
Тут по чотири стопи у першому і другому рядках, шість — у третьому, три —у четвертому. Такий довільний вірш називають неврегульованим. Є довільні хореї.
Довільні анапести.
У перших трьох рядках — тристопові анапести, в останньому — одно-стоповий, усічений.
Джерело: http://pidruchniki.com/18800413/literatura/vidi_rimuvannya
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2017
автор: Теоретик