Йде листопад та миє кожен слід,
Листки з дерев обтрушує останні,
Пече холодне сонце на обід,
І сіється туманом на світанні.
В повітрі щось розчинено сумне,
Але що саме – я того не знаю.
Йде листопад, та не бере мене,
Напевне, знов для грудня залишає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763189
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2017
автор: rutzt