гарбузи –
оранжеві, жовті, червоні, зеленкуваті,
круглі і продовгуваті,
як у ковчегу Ноєвім –
лежать під стіною
у великій кімнаті
…наче парад планет у відкритому Всесвіті…
під міцною скоринкою – соковиті
запаси цілющої м`якоті
от і грудень: синьо-жовті синиці,
як незалежності нашої прапорці,
майорять до завіконної годівниці –
животворних щедрот літа
і для них
запасла гарбуза* помаранчево-золота,
округло випукло живота-ста
…як зима, біліють у годівниці гарбузові зернята
днини грудневої стежка
стрімка і кургу́за:
небосхилом, як городом до річки з горбка,
підстрибом котиться сонячна гарбуза –
щедроплідна, дорідна, здорова,
як священна космічна Корова
01.12.2017
*словники подають "гарбузу" як іменник
виключно чоловічого роду - гарбуз тобто,
але в розмовній традиції широко
використовується і "гарбуза", як іменник
в жіночому роді: у сприйнятті автора
"багатодітна" в плодороднім лоні її -
гарбуза зовсім не асоціюється
з чоловічим родом, тому - автор
вибачається за свідомо допущену
тут "родову" помилку...
врешті, якщо є гарбуз,
то для рівноваги і щедроплідності
має бути і гарбуза (гарбузиха...),
бо інакше виходить, що гарбуз
наш, як олімпійський Зевс,
має здатність самостійно виношувати
і народжувати собі потомків
(Діоніса - з стегна народив,
Афіну Паладу - з голови, здається...)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763362
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.12.2017
автор: Валя Савелюк