Я кольору очей твоїх не знаю,
не чула твого голосу ні разу,
не знаю, хто приходить в твої сни.
Лише листи...Та в них я відчуваю
шалений шквал емоцій - все й одразу:
морозу силу і тепло весни.
Не знаю я ні звичок, ні талантів.
Чи любиш зранку чай, чи може каву?
А може фільми жахів проти ночі?
Лише листи...Десятки діамантів
звичайних слів розбурхують уяву,
запалюють мої чорняві очі.
Не знаю геть нічого. Та чи варто
щось змінювати, йти на одкровення?
Для мене ж одна істина проста:
твої листи - вони неначе ватра,
палають, гріють, додають натхнення
і посмішку щасливу на вуста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2017
автор: Юлія Сніжна