Вітер твої сліди замітає.

Осінній  вітер  в  полі  гуляє,
Лист  багряний  несе  по  землі  .
Сухим  листом  твій  слід  замітає,
Що  зникає  в  туманній  далині.

Приспів:
А  я  кричу  тобі  що  маю    сили:
-Ти,  постій!  Зупинись!  І  не  спіши!
Багато  дурниць  ми  наробили,
Та  не  варто  нам  палити    мости!

Пригадай,  що  щасливими  були,
Як  ті  два  береги  одної  ріки
І  на  довгий  час  нас  поєднали,
Ці  збудовані  нами  мости...

Приспів:
А  я  кричу,  тобі  що  маю  сили:
-  Ти,  постій!  Зупинись!  І  не  спіши!
Багато  дурниць  ми  наробили
Та  не  варто  нам  палити  мости!

Яскраве  сонце    за  гору  сідає,
І  густий  сніг  до  ніг  моїх  паде.
Замітає      твій  слід,    замітає,          2р
Що  далеко,  аж  за  обрій  веде...


Програш:
............................................
............................................
Замітає  твій  слід,  замітає,
Що  далеко,  аж  за  обрій  веде.

Приспів:
А  я  кричу,  тобі  що  в  маю    сили:
Ти,  постій!  Зупинись!  І  не  спіши!
Багато  дурниць  ми  наробили,
Та  не  варто  нам  палити  мости!

Повернись,  прошу  тебе,  до  мене,
І  усмішку    свою  мені  подаруй,
Ще  раз  новий  міст  ми  збудуєм,
Тільки    гарно    його    намалюй...


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763486
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2017
автор: dashavsky