Ще бродить тінню Осінь, ледве дише
в лісах, застиглих чорними мощами.
Зима добу невтішний вирок пише
розкосими холодними дощами.
Ще – не цариця, та несе загрозу
скувати світ в полоні крижаному.
Одвічна боротьба тепла й морозу,
в якій не програю́ть атланти гному.
Гнітить у вередливім міжсезонні
тягуча сірість, морок, сум, безладдя –
в природі теж пригнічує безвладдя.
Вже Осінь не повернеться. Тож Зиму
запросимо до трону наче приму
і хай снігами сяє на осонні.
2.12.2017 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763515
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2017
автор: Світлана Моренець