Не питай…

Не  питай  за  що,не  питай  навіщо
Сполоханий  голуб  торкнувся  дзвіниць...
Є  території,є  паралелі,є  межі...
Не  питай,це  замком  особисте
Без  номерацій,упереджень  ідей.
Не  питай,бо  це  значно  так  саме,
як  розмокші  стовпи,що  підкоша
схилились  шляхОм  обабіч.
Та  ледь-ледь  попускали  пагіння,
бо  сухе  раз  в  сто  років  цвіте.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763557
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.12.2017
автор: Плискас Нина