Достатньо часу тут тепер нам дано́?
Чи встигнемо зробити все?
Не буде випите усе твоє вино
І ми живем, навколо все просте
Час змінить нас, залишаться лиш душі
А решта не така, приходить самота
А я в кутку чекаю, та хіба я мушу
Кому й для чого, вже давно не та
Замало друзів і безмежний простір
Вже розділю я мед та гіркоту
Не прийму вже до себе злих гостей
Залишу все і прийму рідну самоту
22.11.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763601
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2017
автор: Катя Казанцева