Заснути думка не дає мені,
Десь там поля засіяні житами
І тепле сонце світить над хатами.
Ясніє небом Україна вдалині.
Снується моя думка наче нить,
У снах я розмовляю з краєм – Раєм.
А біль все більше й більше серце крає.
І більше й більше моє серденько болить
А сни несуть і сумніви і біль,
І землю ту що все для мене квітла,
І небо те в якім безодня світла.
Й кохання давнього солодкуватий хміль.
В чужині, де молюся і каюсь,
У казку давню, дитячих веремій,
І в те дивне світло вистражданих мрій
Я ночами в снах так часто повертаюсь.
2006р.
Сургут
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763718
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2017
автор: Мартинюк Надвірнянський