Із роду хижих

Усю  отруту  випила  до  дна.
Рука,  свідомість  навіть  не  здригнулись.
І  стала  чи  то  хвора,  чи  чудна,
Тепер  в  мені  нуртує  кров  акули.

До  невпізнання  помінявся  світ.
А  може  і  була  із  роду  хижих?
Не  варто,  певно,  тим  вправляти  крижі,
У  кого  на  душі  радикуліт.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763727
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: Оксана Дністран