Світанок

Світає…  Люблю  цю  палку  необхідність
До  нових,  і  нових,  і  нових  чуттів…
Світає  душа,  а  за  нею  і  дійсність,
Закони  і  сталі  вже  завтра  не  ті…
Світає  усе…  Безперервно,  безмежно,
Невпинно  іде  неосмислений  час…
Світ  змінний…  А  ми?  Ми  від  нього  залежні…
Чи,  може,  світанок  залежить  від  нас?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763736
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: Катерина Коршинська