Ой, зима, ти мене упіймала
У свої снігові замети,
Бо не було вже в мене тепла,
Нецікаві стали сюжети.
Я ялинку ледь-ледь зачепив,
Так легенько хотів привітатись,
Чи подумала, наче щось пив,
І поліз обійматись?
Так засипала всього мене,
Довго з снігу тепер вибиратись,
Вже й синицям над силу сміятись,
Перестану з такими вітатись …
Провалився в глибокі сніги,
Вже і ноги набрали води,
Але мабуть природа така,
Що сувора у неї рука …
Але що б це було без зими?
Почуття всі чекали б весни.
Десь в емоціях зовсім не ти.
І не дні взагалі … Напівсни …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: Дружня рука