Метуть душею відчайдушні заметілі…


Сьогодні  тільки  ти  рятуєш  світ!
Із  підземель  встають  волхви  -  дерева  білі...
І  замітають  душу  заметілі...
І  дикі  лебеді,  звідтіль,  нам  шлють  привіт!

Як  Божим  цвітом  запорошить  все  єство,-
лиш  ліхтарі  свічками  грітимуть  пристанок...
Я  тут  чекатиму  на  наш  новий  світанок,
Зберігши  суть  тонку,-  очей  твоїх  любов...

Сьогодні  тільки  ти  рятуєш  нас!
Я  відчуватиму  вогнем  цей  сніг  на  тілі...
Метуть  душею  відчайдушні  заметілі...
Збіга  аортами,  по  колу,  плазма-час.

03.12.2017р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763815
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: Іванюк Ірина