Кудлата сірість застилає небосхил,
земля підмерзла ледь укутана у сніг,
під лід Славутич своє русло опустив,
живе Славетний Київ так вже котрий рік.
Князь Володимир пильно дивиться на Схід,
новий світанок мов запрошує з-за хмар
і Сонця промені чекає на обід
на честь нового дня й готує княжий дар.
На схилах бавить очі золото церков,
горить, так зустрічає ранок й Сонця схід
наш Київ і так буде завжди, знов ізнов,
ніхто не зможе зупинити часу хід.
Хто в Києві прожив ну хоч би один рік,
тому забути важко київське добро,
гостинне, лагідне, так буде тут повік,
всіх наше місто візьме під своє крило.
Прекрасний Славний Київ взимку, місто-гай,
дрімають парки, тихо наче уві сні,
будь хто тут знайде затишок, гарячий чай
зігріє всіх без поділу — "чужий" і "свій".
А переходи, ці оазиси тепла,
в них кава й музика приваблюють людей,
тут рівні всі, свої у кожного права,
хто йде посидіти, хто в пошуках ідей.
2017р.
*************************************
Зимний Киев
Свинцовой серостью пропитан небосвод,
Подмерзшая земля укутанная в снег,
Славутич свое русло опустил под лед,
Стоит наш Стольный Киев, будет так вовек.
Святой Владимир-Солнце со своей горы,
Как будто, каждый день приветствует рассвет,
И принимает солнечных лучей дары,
Как угощение на княжеский обед.
На склонах золото церковных куполов
Сияет, так встречает солнечный восход
Наш город, к утренним катаниям готов,
Будь осторожней, торопливый пешеход!
Кто в Киеве прожил хотя бы один год,
Забыть не сможет чудный киевский прием,
Гостеприимный теплый киевский подход
К гостям Столицы ощущается во всем.
Великолепен Славный Киев наш зимой,
Любой найдет уединенье в тишине
Аллей, украшенных прекрасной густотой
Зимующих деревьев, замерших во сне.
А в переходах льется, хлещет жизнь ключом,
Растут оазисы тепла под мостовой,
Горячий кофе, и нам холод нипочем,
Согреет без раздела на "чужой" и "свой".
2016 г.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.12.2017
автор: Island