Вміти любити -
Це вміти повстати,
Вміти прощати,
Слова тримати.
Чи батьківщину, чи жінку,
Дитину,
Щоб без перерв, щоб безупинно …
Стали ці стани крутим маргіналом
З нашоколадженим салом ….
Вогник – любов,
Вогник – довіра,
Вогнище – сором
Не співи це хором!
Для всіх однакових
І просто сірих!
Розпалимо вогнище,
Побачити чорних і білих …
Хтось цей вогонь в нас безжалісно вкрав,
Десь у підвалах глибоких сховав,
Дим вже нагору пробився,
Почули. Того злодюгу на запах відчули …
Можна було б щось кричати, сваритись,
Та вже нічого не може змінитись,
Вже догорає усе в крадія,
Майже без струн. Грає скрипка твоя* ...
* Каприс №24 ля-мінор Нікколо Паганіні
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763952
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.12.2017
автор: Дружня рука