Як тільки відчуєш втрату дому,
почнеш забувати дороги для втечі;
коли буде здаватись, що все по-дурному:
дії, слова, світ, усі люди та речі -
Згадай що вона говорила:
"Я подумки обійму,
обійму, як ніколи, за плечі"
Як тільки допустиш до серця біль,
і буде здаватись усе несправжнім;
душа потемніє, стане немов вугіль,
усе довкола втрачатиме важність -
Згадай теплий голос її:
"Я буду все поруч,
бо я твоя неосяжність"
.
Коли загнаний в прірву, коли чути лиш страх,
і політ (що життя) - параноя;
викинь все, що так тяжко несеш у руках.
бо віра у себе - то зброя.
На хвилину згадай, що казала тобі:
"Ти лиш крила розправ -
я з тобою".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=763995
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2017
автор: sudden.voice