Спокій ночі встилає довкілля,
розлягаються в небі зірки,
нема сенсу іти на подвір'я,
наче дьогтем залив хтось шибки.
***************************
Править темрява, час її влади,
повний місяць виходить з-за хмар,
мов рибалка розкинув принади
й напускає на землю примар.
Якісь дивні від місяця тіні,
ніби входиш до царства химер
і заплутався, весь в павутинні,
все на дотик м'яке, мов лікер.
Накотились туман й прохолода...
Спати, більше немає бажань,
ліжко з ковдрою, як нагорода
і прямую до них без вагань...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764030
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2017
автор: Island