Весь світ, від Альфи до Омеги,
лиш мій! – волає Люцифер. –
Мені байдужі обереги –
то лише відголос химер!
Людей мені підвладні душі
і підневільні їх серця.
З народження мені всі служать
і аж до самого кінця!
Паную я над білим світом
все більше й більше з року в рік.
З моєї волі сонце світить
і двадцять перший – це мій вік!
Почув би це за кілька років
я лише б щиро усміхнувсь,
та після всіх життя уроків –
вже усміхатися боюсь…
04.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764039
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2017
автор: Олександр Мачула